Міжнародна торгівля

Міжнародна торгівля

Ключові слова: міжнародні організації, світові ринки, міжнародні перевезення, зовнішньоторговельний оборот, світова торгівля та міжнародна торгівля, центр міжнародної торгівлі, розвиток міжнародної торгівлі, міжнародна торгівля товарами, регулювання міжнародної торгівлі, міжнародна економічна торгівля, міжнародне господарство, світове господарство.

Короткий зміст:

Центр міжнародної торгівлі

Розвиток міжнародної торгівлі товарами та послугами

Плюси та мінуси міжнародної торгівлі товарами та послугами

Список міжнародних організацій членом чи спостерігачем яких є Україна

Центр міжнародної торгівлі

Центр міжнародної торгівлі (ЦМТ) – Це організація, що об’єднує та обслуговуюча компанії та організації, зайняті в галузі міжнародної торгівлі. Основне завдання ЦМТ — стимулювання економічного розвитку того регіону, де цей Центр діє.

Розвиток центрів міжнародної торгівлі розпочався у 60-ті роки 20-го століття. Сьогодні вони є широкою глобальною мережею з більш ніж 300 центрів у 100 країнах світу. Асоціація Центрів міжнародної торгівлі є неурядовою організацією при Економічній та Соціальній Раді ООН.

Найбільша концентрація ЦМТ у Європі, де їх понад 100, у США зареєстровано близько 60 Центрів.

Всі ЦМТ надають стандартний набір послуг: комерційна інформація, ділові консультації, організація виставок, конференцій та семінарів, оренда офісів та готельні послуги, зв’язок та комерційне навчання, рекреаційні та розважальні послуги. Проте, здійснюючи свою діяльность, ЦМТ враховують і регіональні особливості, потреби регіону.

Так, наприклад, основною діяльністю ЦМТ Мехіко, ЦМТ Сан-Паулу та ЦМТ Роттердама є надання різноманітних послуг орендарям. Проведення виставок та ярмарків це особливість ЦМТ Тайбея, ЦМТ Базеля та ЦМТ Галіфакса. У наданні інформаційних послуг спеціалізуються ЦМТ Балтімор, ЦМТ Гренобль та ЦМТ Сеул. Організація торгових місій є найбільш затребуваною послугою в ЦМТ Париж та ЦМТ Саппоро.

Більшість ЦМТ мають свою власну інфраструктуру. Однак є Центри, які провадять свою діяльність, використовуючи елементи інфраструктури інших компаній та організацій.

Схеми створення ЦМТ також відрізняються різноманітністю. Проте найпоширеніша форма залучення як засновників таких організацій, як адміністрація регіонів, мерія міст, банки, страхові компанії, Торгово-Промислові палати, державні організації, організації засобів комунікацій (управління аеропортів, портів).

У багатьох країнах (особливо європейських) ЦМТ входять до структури ТПП. При цьому ЦМТ і ТПП не сприймають одне одного як конкуренти, навпаки, вони бачать один одного потенційного помічника у реалізації планів розвитку регіону.

Список центрів міжнародної торгівлі

Країна	Центри міжнародної торгівлі
Австралія	Брісбен, Сідней
Австрія	Відень, Аеропорт Відня
Алжир	Алжир
Ангола	Луанда
Аруба	Аруба
Афганістан	Кабул
Багамські острови	Нассау
Бангладеш	Читтагонг
Бахрейн	Бахрейн
Білорусь	Мінськ
Бельгія	Брюссель, Гент (афф.)
Болгарія	Софія
Бразилія	Курітіба, Гуарульюс, Манаус, Пернамбуко, Рібейрао Прето, Ріо-де-Жанейро, Сан-Пауло
Великобританія	Багдад, Белфаст, Кардіфф, Едінбург, Глазго, Мільтон Кейнес, Саутгемптон
Угорщина	Будапешт
Німеччина	Берлін, Бремен, Дрезден, Дюсельдорф, Франкфурт, Франкфурт-на-Одері, Гамбург, Ганновер, Кіль, Кельн, Лейпциг, Мюнхен, Росток, Рур-Веллі, Штутгарт, Тамбор
Греція	Афіни
Єгипет	Каїр
Ізраїль	Тель Авів
Індія	Бангалор, Делі, Хайдарабад, Калькутта, Мумбаї
Індонезія	Джакарта, Сурабая
Йорданія	Амман
Ірак	Басра
Ірландія	Дублін
Іспанія	Альменда, Барселона, Лас-Пальмас, Мадрид, Малага, Мальорка, Мурсія, Сантандер, Севілья, Тенеріфе, Валенсія, Віга, Сарагоса
Італія	Мілан, Брешія, Генуя, Трієст, Верона, Рим, Неаполь, Мессіна
Канада	Едмонтон, Галіфакс, Монреаль, Оттава, Торонто, Ванкувер
Катар	Доха
Кіпр	Кіпр
Китай	Пекін, Пекін-Китай, Чунцін (афф.), Гуанчжоу (афф.), Ханчжоу, Хендянь, Гонконг, Макао, Перлинної річки, Шанхай, Шеньчжень, Сіань, Чжецзян
Колумбія	Богота, Медельїн
Республіка Корея	Даегу, Даеджеон, Кванджу, Інчхон, Дже-Джу, Масан, Пенянг, Сеул, Саво
Коста-Ріка	Сан-Хосе
Куба	Гавана
Кувейт	Кувейт
Латвія	Рига
Ліван	Бейрут
Лівія	Бенгазі, Тріполі
Малайзія	Куала-Лумпур, Пінанг
Мальта	Мальта
Мексика	Агуаскаліентес, Гвадалахра, Мехіко, Морелос, Пуебло, Санлуїс Потосі, Табаско, Тулука, Веракрус
Монако	Монако
Нігерія	Лагос
Нідерланди	Альміра, Амстердам, Арнхем, Айндховен, Хілен, Леєварден, Аеропорт Мальпенса, Роттердам, Аеропорт Шифоль, Гаага, Утрехт, Кюрасао
Норвегія	Осло
ОАЕ	Абу-Дабі, Дубай, Шаржа
Оман	Маскат
Пакистан	Карачі
Держава Палестина	Рамала
Панама	Панама
Польща	Гдиня, Катовіце, Познань, Варшава
Росія	Тюмень, Москва, Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Нижній Новгород, Челябінськ, Новосибірськ, Краснодар, Красноярськ, Сочі, Ростов-на-Дону, Казань
Румунія	Бухарест, Себес-Алба
Сальвадор	Сан-Сальвадор
Сан-Маріно	Сан-Маріно
Саудівська Аравія	Дамам, Джедда, Мекка, Ер-Рійад, Сана
Сербія	Белград
Сирія	Алеппо, Дамаск
Словаччина	Братислава
США	Анкорідж, Атланта, Балтімор, Бостон, Бріджпорт, Буффало — Ніагара, Чарльстон, Чикаго, Клівленд, Даллас, Денвер, Детройт, Ельпасо, Форт-Лодердейл, Грейт-Плейс, Грінвілл, Гаррісберг, Гонолулу, Х’юстон, Хадсон Міссісіпі, Канзас-Сіті, Лас-Вегас, Лексінгтон, Лонг-Біч, Лос-Анджелес, Манагуа, Мак-Аллен, Мемфіс, Майамі, Міссоула, Новий Орлеан, Нью-Йорк, Норфолк, Орандж Каунті, Орландо, Окснард, Палм- Біч, Філадельфія, Піттсбург, Портленд, Провіденс, Ролі – Дарем, Сакраменто, Сан-Антоніо, Сан-Дієго, Сан-Франциско, Сан-Хуан, Скенектаді, Сіетл, Сент-Луїс, Такома, Тампа-Бей, Вашингтон, Аеропорт Далас , Вічіто, Веллінгтон, Вісконсін
Тайвань	Гаосюн, Тайчжун, Тайбей
Туреччина	Анкара, Стамбул
Уругвай	Монтевідео
Філіппіни	Маніла
Фінляндія	Гельсінкі, Турку
Франція	Гренобль, Гавр, Лілль, Ліон, Марсель, Мец, Нант, Ніцца, Софія Антіполіс, Париж, Пуент-а-Пітр, Страсбург
Хорватія	Рієка, Загреб
Чорногорія	Підгориця
Чехія	Прага
Чилі	Сантьяго
Шрі Ланка	Коломбо
Швейцарія	Базель, Лозанна, Лугано, Цюріх, Женева
Швеція	Гетеборг, Стокгольм
Еквадор	Кіто, Санто-Домінго
Естонія	Таллінн
ПАР	Йоганнесбург
Японія	Окінава, Осака, Осака (афф.), Саппоро, Токіо, Токіо (афф.).

Розвиток міжнародної торгівлі товарами та послугами

Міжнародна торгівля товарами та послугами пов’язує національні економіки в єдину систему світового ринку. Суб’єктами міжнародної торгівлі є всі держави світу. Крім того, в сучасних умовах посилення інтернаціоналізації виробничої сфери світової економіки висуває як один з найважливіших суб’єктів міжнародної торгівлі транснаціональні багатонаціональні компанії (ТНК та МНК). Істотні зрушення відбулися у структурі світової торгівлі: збільшилася частка готових виробів та скоротилася питома вага продовольства та сировини, крім палива

Обсяг світової торгівлі товарами у 2021 році досяг 28,5 трлн., що на 25 відсотків більше, ніж у попередньому році. Про це повідомляється в новій доповіді Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). У четвертому кварталі 2021 року майже у всіх країнах імпорт та експорт перевищили допандемічний рівень.

Що ж до темпів зростання світової торгівлі товарами та послугами, можна констатувати: стійкі випереджаючі темпи зростання світового товарообігу є показниками нових якісних ознак міжнародної торгівлі, що з збільшенням ємності світових ринків. Характерними стали і випереджаючі, досить високі темпи розширення торгівлі готовими промисловими виробами, а них – машинами і устаткуванням, ще вищі темпи зростання торгівлі продукцією засобів зв’язку, електро- і електронної техніки, комп’ютерами тощо. ще швидше розширюється обсяг торгівлі комплектуючими , вузлами та агрегатами, що поставляються у порядку виробничої кооперації в рамках ТНК

За оцінками експортерів СОТ, світовий товарообіг зріс у 2010 році на 15%, що є одним із найвищих показників за останні роки. І це незважаючи на те, що на початку 2000-х років, зростання обсягів світової торгівлі почало дещо скорочуватися.

У товарному обміні світової зовнішньої торгівлі товарами вимальовується очевидна тенденція зростання частки готових виробів, куди припадає понад 70% світової торгівлі. Частка, що залишилася, ділиться приблизно порівну між сільськогосподарським експортом і видобувними галузями. Для порівняння можна сказати, що в середині минулого століття на частку сировини припадало близько двох третин, і лише одна третина – на готові вироби. Послуги становлять зараз майже чверть міжнародного торговельного обміну. Саме тому зараз у різних дослідженнях надається особливий вплив зростання світової торгівлі послугами.

Зменшення частки сировини у міжнародній торгівлі пояснюється трьома основними причинами: розширенням виробництва синтетичних матеріалів на основі розвитку хімічної промисловості, великим використанням ресурсів вітчизняної сировини та переходом на ресурсозберігаючі технології. Водночас різко зросла торгівля мінеральним паливом – нафтою, природним газом як наслідок розвитку хімічної промисловості та змін у структурі паливно-енергетичного балансу.

Якщо раніше в міжнародному товарообміні переважали сировинні товари та кінцева продукція, то в сучасних умовах значення набуває обміну напівфабрикатами, проміжними формами виробів, окремими частинами кінцевого продукту. Виникнення потужного виробничого апарату ТНК там, налагодження між окремими міжнародними ланками технологічних ланцюжків стійких коопераційних зв’язків призвели до того, що близько 1/3 всього імпорту і до 3/5 торгівлі машинами та устаткуванням посідає проміжну продукцию.

Причиною цього явища можна назвати зростання спеціалізації за умов науково-технічної революції. Монополії прагнуть знижувати питомі витрати виробництва шляхом підвищення мінімальних та оптимальних розмірів підприємств, домагаючись економії на великомасштабному серійному виробництві при широкому використанні експорту, оскільки обсяги внутрішнього ринку не дають можливості суттєвого зростання виробництва. За даними досліджень, із подвоєнням серійного виробництва, витрати на одиницю продукції знижуються на 8-10%.

При зменшенні експорту деяких традиційних послуг швидко розвивається експорт послуг, пов’язаних із застосуванням науково-технічних досягнень, з використанням обчислювальної техніки, консультаційних, торгово-посередницьких та технічних послуг, ноу-хау, послуг у зв’язку, послуг банків, страхових агентств.

Аналіз напрямів торгівлі дозволяє виявити, що випереджаючими темпами зростає взаємна торгівля промислово розвинених країн, куди припадає майже 60% світового експорту. У свою чергу, країни, що розвиваються, вивозять в індустріальні країни близько 70% своїх експортних товарів. Що ж до учасників торгівлі, то посилюється тенденція витіснення зі світового ринку середніх і дрібних експортерів та імпортерів. Зовнішньоторговельні зв’язки концентруються у межах монополістичних об’єднань.

Найбільші зміни, що відбуваються в останні десятиліття в товарній структурі міжнародної торгівлі, – це скорочення частки сировинних товарів при зростанні частки готових виробів. Ці зміни зумовлені розвитком продуктивних сил, рівнем міжнародного поділу праці та зрушеннями у структурі капіталістичної економіки, викликаними вирішальною мірою НТР. Скорочення імпорту енергоносіїв та сировини призвело до зниження частки торгівлі розвинутих країн із третіми країнами. У той самий час неухильно зростає експорт за статтею ” машини і транспортні засоби ” – з одного боку, з допомогою внутрішнього обміну між розвиненими країнами, з другого – відбувається зростання їх експорту у країни. Різко зріс і імпорт машин та транспортних засобів. З порівняння товарної структури експорту та імпорту країн високорозвиненого ринкового господарства очевидна вища частка експорту готової продукції порівняно з її імпортом, вища питома вага імпорту палива, приблизно рівна частка імпорту та експорту сировини, майже однакова частка продовольчих товарів та сільськогосподарських продуктів, питома вага яких надалі навряд чи зменшуватиметься – мабуть, він досягнув можливого “порога” падіння. Найбільш швидкими темпами розвиваються експорт та імпорт палива. На другому місці — готові вироби, за якими йдуть продовольчі товари, сільськогосподарська продукція та, нарешті, промислова сировина. майже однакова частка продовольчих товарів та сільськогосподарських продуктів, питома вага яких надалі навряд чи зменшуватиметься – мабуть, вона досягла можливого “порога” падіння. Найбільш швидкими темпами розвиваються експорт та імпорт палива. На другому місці — готові вироби, за якими йдуть продовольчі товари, сільськогосподарська продукція та, нарешті, промислова сировина. майже однакова частка продовольчих товарів та сільськогосподарських продуктів, питома вага яких надалі навряд чи зменшуватиметься – мабуть, вона досягла можливого “порога” падіння. Найбільш швидкими темпами розвиваються експорт та імпорт палива. На другому місці — готові вироби, за якими йдуть продовольчі товари, сільськогосподарська продукція та, нарешті, промислова сировина.

Основною тенденцією сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі є збільшення частки продукції обробної промисловості та скорочення частки сировинних товарів. Серед найважливіших структурних зрушень у міжнародній торгівлі слід зазначити також зниження частки продовольства. В основі цієї тенденції лежать відносно повільне зростання сільськогосподарського виробництва порівняно з промисловим та падіння частки аграрного сектора у ВВП у всіх групах країн.

Згідно з опублікованим дослідженням, підготовленим експертами Світової організації торгівлі (СОТ), події в Україні можуть звести нанівець половину очікуваного у 2022 році зростання світової торгівлі. У СОТ наголосили, що криза може знизити зростання світового ВВП до рівня від 3,1 до 3,7 відсотка цього року, а зростання світової торгівлі скоротиться від 2,4 до 3 відсотків. У жовтні СОТ очікувала на її зростання за підсумками 2022 року на 4,7 відсотка.

У доповіді наголошується, що витрати у вигляді скорочення торгівлі та виробництва, швидше за все, відчують люди у всьому світі внаслідок зростання цін на продовольство та енергію, а також скорочення доступності товарів, що експортуються Росією та Україною. За оцінкою експертів, негативні наслідки насамперед відчують найбідніші країни, оскільки вони витрачають більшу частину свого доходу на продукти харчування порівняно з багатшими країнами, що може вплинути на політичну стабільність у цих державах.

Хоча частки Росії та України у загальносвітовому виробництві та торгівлі є відносно невеликими, обидві країни є важливими постачальниками товарів першої необхідності, включаючи продукти харчування та енергію, зазначає бельгійське агентство Belga. За даними СОТ, на обидві країни до пандемії припадало виробництво близько 25 відсотків світової пшениці, 15 відсотків ячменю та 45 відсотків соняшника. Тільки на Росію припадає 9,4 відсотка світової торгівлі паливом, а частка російського газу зросла до 20 відсотків.

Отже, світовий ринок товарів на етапі значно диверсифікований, а товарний асортимент зовнішньоторговельного обороту надзвичайно широкий.

Плюси та мінуси міжнародної торгівлі товарами та послугами

Ескалація торгової війни між США та Китаєм деякий час була у новинах. На падіння вартості INR та зростання цін на сиру нафту справили каскадний ефект на фондовий ринок. Зайве казати, що він раптово впав. Вивчаючи публікації у галузі економіки та міжнародної торгівлі з’ясуємо корінну причину торгової війни.

Що таке міжнародна торгівля?

Міжнародна торгівля – це обмін товарами та послугами через кордони. З початку цивілізації люди займалися торгівлею. Найраніші відомі торгові операції ґрунтувалися на бартері, а після винаходу грошей товари обмінювалися з рук в руки в обмін на дорогоцінні метали або інші форми капіталу. Експорт означає відправку товарів або послуг з вашої країни до інших країн, а продавець називається експортер. Імпорт, з іншого боку, відноситься до товару або послуги, що ввозяться у вашу країну ззовні, та організація, що здійснює торгівлю, називається імпортер.

Плюси

1. Міжнародна торгівля товарами та послугами дозволяє компаніям розширювати свій бізнес на незвіданих ринках та територіях.
2. Дає можливість компаніям та країнам заробляти та залучати іноземні резерви.
3. Вона надає покупцеві можливість вибору та посилює ринкову конкуренцію, що призводить до підвищення якості та зниження цін для споживачів.
4. Вона допомагає країнам зростати, зосереджуючись на виробництві товарів та послуг, для яких вони мають ресурси (земля, робоча сила, капітал або технології), доступні на місцевому рівні. Наприклад, Індія стала значним експортером послуг у галузі інформаційних технологій за останні кілька десятиліть завдяки великій кількості випускників інженерних спеціальностей та англомовності.
5. Міжнародна торгівля товарами та послугами також відчиняє двері для прямих іноземних інвестицій, що означає, що ви можете інвестувати капітал у компанію, що базується в іншій країні.
6. Це створює більше робочих місць на місцевому рівні, якщо ви експортуєте товари або послуги.
7. Можливість постачання своїх продуктів або послуг на різні ринки знижує ризики для вашого бізнесу.

Мінуси

Хоча міжнародна торгівля має низку переваг, вона, безумовно, пов’язана з такою ж кількістю підводного каміння, деякі з яких перераховані нижче:

1. У той час як вільна торгівля хороша для розвинених країн, це може бути не так для країн, що розвиваються, які наповнені дешевшими товарами з інших країн, що завдає шкоди місцевій промисловості. Такий дисбаланс веде до протекціонізму та обмеження торгівлі (тарифи, субсидії та квоти).
2. Люди в деяких країнах втрачають роботу, тому що робочі місця переміщуються до місць, де робоча сила та вартість життя низькі. Типовий приклад – аутсорсинг ІТ та ITES (call-центрів).
3. Якщо країни імпортують більше, ніж експортують, це призводить до дефіциту торговельного балансу, який може збільшуватися з роками. Нинішня ескалація торгової війни між США, Китаєм та іншими країнами є результатом зростаючого торгового дефіциту та повені Китаю дешевими товарами у США (та інших країнах) за останні кілька десятиліть.
4. Міжнародна торгівля товарами є політичним ризиком для місцевих органів влади, яким, можливо, доведеться зіткнутися з посиленням втручання у внутрішні справи, що веде до зміни геополітичного ландшафту. Китайський вплив і втручання в Пакистан, Мальдіви та багато африканських країн відображають підводні камені таких торгових зв’язків.
5. Останнім часом мали місце випадки крадіжки даних у неетичний спосіб, що створювало ризики для безпеки багатьох країн. Відстеження можливе при доставці пристроїв (наприклад, мобільних телефонів, планшетів та принтерів) зі шпигунським програмним забезпеченням. Багато країн звинувачують Китай у шпигунстві.
6. Скидання дешевих та застарілих товарів (наприклад, старих невідповідних моделей автомобілів) надає згубний вплив на навколишнє середовище у бідних країнах-одержувачах.
7. Кредитний ризик без належного управління може серйозно вплинути на фінанси та майбутнє компанії.

Проаналізувавши плюси та мінуси міжнародної торгівлі товарами та послугами, можна зробити висновок, що переваги переважають недоліки. Для розвинених країн досить помилково думати, що вони мають зосередитись лише на зміцненні своєї економіки. Факт залишається фактом: кожна країна економічно зростатиме, якщо буде створена така ж економіка, як і країни, що розвиваються, а міжнародна торгівля товарами та послугами стимулюватиметься.

Список міжнародних організацій членом чи спостерігачем яких є Україна

Назва організації		Приєднання України
Організація Об’єднаних Націй		24 жовтня 1945
Європейська економічна комісія ООН		28 березня 1947
Співдружність Незалежних Держав		8 грудня 1991
Європейський банк реконструкції та розвитку		13 квітня 1992
Міжнародний валютний фонд		3 вересня 1992
Група Всесвітнього банку	Міжнародний банк реконструкції та розвитку	3 вересня 1992
	Міжнародна фінансова корпорація	1993
	Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій	1994
	Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних спорів	7 липня 2000
	Міжнародна асоціація розвитку	27 травня 2004
Всесвітня митна організація		10 листопада 1992
Партнерство заради миру		8 лютого 1994
Організація з безпеки та співробітництва в Європі		1 січня 1995
Порада Європи		9 листопада 1995
Центрально-європейська ініціатива		31 травня 1996
Рада Євро-Атлантичного Співробітництва		29 травня 1997
ГУАМ – Організація за демократію та економічний розвиток		10 жовтня 1997
Чорноморський банк торгівлі та розвитку		1998
Організація чорноморського економічного співробітництва		1 травня 1999
Чорноморська військово-морська група оперативної взаємодії		2 квітня 2001
Євразійська економічна спільнота		Травень 2002
Єдиний економічний простір		19 вересня 2003
Ініціатива Баку		13 листопада 2004
Співдружність демократичного вибору		2 грудня  2005
Чорноморський Форум за діалог та співпрацю		5 червня 2006
Франкофонія		29 вересня 2006
Європейська енергетична співдружність		17 листопада 2006
Світова організація торгівлі		16 травня 2008
Центрально-Азіатське співробітництво
Пакт про стабільність у Південно-Східній Європі
Ініціатива співпраці у Південно-Східній Європі
Рада країн Балтійського моря
Рух непроєднання
Африканський союз		2016

1. Внутрішньоєвропейська організація податкових адміністрацій – англ. (IOTA)
2. Світова поштова спілка (ВПС) – англ. Universal Postal Union (UPU)
3. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) – англ. World Meteorological Organization (WMO)
4. Всесвітня митна організація – англ. World Customs Organization (WCO)
5. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) – англ. World Intellectual Property Organization (WIPO)
6. Всесвітня організація охорони здоров’я(ВООЗ) – англ. World Health Organization (WHO)
7. Всесвітня туристична організація – англ. World Tourism Organization (WTO)
8. Гаазька конференція з міжнародного приватного права (ГК МПП) – англ. Hague Conference on International Private Law
9. Генеральна конвенція заходів та ваг (CGPM)
10. Дунайська комісія (ДК), Commission du Danube (CD)
11. Енергетична спільнота Energy Community
12. Євроазіатська співпраця національних метрологічних установ Euro-Asian Cooperation of national metrological institutions (СООМЕТ)
13. Євразійська група з протидії легалізації злочинних доходів та фінансуванню тероризму – Eurasian group on combating money laundering and financing of terrorism (EAG)
14. Європейська асоціація національних метрологічних інститутів (EURAMET)
15. Європейська та середземно-морська організація захисту рослин (ЄЗР) European and Mediterranean Plant Protection Organization (EPPO)
16. Європейська конференція міністрів транспорту – European Conference of Ministers of Transport (ECMT), ЕКМТ було перетворено на Міжнародний транспортний форум (МТФ) за рішенням Ради Міністрів ЄКМТ, у травні 2006 року
17. Європейська конференція цивільної авіації (ЕКГА) European Civil Aviation Conference (ECAC)
18. Європейська організація найвищих органів фінансового контролю European Organization of Supreme Audit Institutions (EUROSAI)
19. Європейська організація з безпеки аеронавігації (EURO-CONTROL)
20. Європейська організація супутникового зв’язку (Евтелсат Telecommunica tions Satellite Organization (Eutelsat)
21. Європейська та середземно-морська організація з карантину та захисту рослин, ЄОКЗР (European and Mediterranian Plant Protection Organization, EPPO)
22. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) European Bank for Reconstruction and Development (EBRD))
23. Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики – Комісія з надання археологічних природних ресурсів (CCAMLR)
24. Комісія Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (конвенційний орган) Комісія з Конвенції про захист Black Sea Against Pollution
25. Міжнародна асоціація з контролю якості насіння (ІСТО) International Seed Testing Association (ISTA)
26. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) International Development Association (IDA)
27. Міжнародна гідрографічна організація (МОО) International Hydrographic Organization (IHO)
28. Міжнародна гуманітарна комісія щодо встановлення фактів (МГКУФ) International Humanitarian Fact-Finding Commission (IHFFC)
29. Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) International Electrotechnical Commission (IEC)
30. Міжнародна європейська інноваційна науково-технічна програма “EUREKA” Inter-governmental organization for pan-European research and development funding and coordination
31. Міжнародна комісія з наукових досліджень Середземного моря(МКНІС) International Commission for Scientific Exploration of the Mediterranian Sea (CIESM)
32. Міжнародна комісія з великих гребель -International Commission on Large Dams (ICOLD)
33. Міжнародна комісія із захисту річки Дунай Конвенції про співпрацю з охорони та сталого використання річки Дунай Міжнародна комісія з охорони Danube River щодо Конвенції про захист та Існуюче використання Danube River
34. Міжнародна морська організація International Maritime Organization (IMO)
35. Міжнародна організація виноградарства та виноробства – International Vine and Wine Organization (OIV)
36. Міжнародна організація вищих органів фінансового контролю -International Organization of Supreme Audit Institutions (INTOSAI)
37. Міжнародна організація з міграції (МОМ) – International Organization for Migration (IOM)
38. Міжнародна організація з цукру – International Sugar Organization (ІSO)
39. Міжнародна організація космічного зв’язку (Інтерсупутник) International Organization of Space Communications (INTERSPUTNIK)
40. Міжнародна організація кримінальної поліції (МОКП) – Інтерпол International Criminal Police Organization (ICPO) – Interpol
41. Міжнародна організація морського супутникового зв’язку -International Maritime Satellite Organization (Inmarsat)
42. Міжнародна організація праці (МОП) – International Labour Organization (ILO)
43. Міжнародна організація стандартизації (МОС) – International Organization for Standardization (ISO)
44. Міжнародна організація супутникового зв’язку Інтелсат International Telecommunications Satelite Organization (Intelsat)
45. Міжнародна організація франкофонії (МОФ) – Organisation International de la Francophonie
46. Міжнародна організація цивільної авіації – International Civil Aviation Organization (ICAO)
47. Міжнародна організація громадянської оборони (МОГО) – International Civil Defence Organization (ICDO)
48. Міжнародна рада військового спорту – International Military Sports Council (CISM)
49. Міжнародна рада з зерна- International Grains Council (IGC)
50. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – International Finance Corporation (IFC)
51. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) – International Atomic Energy Agency (IAEA)
52. Міжнародне бюро виставок (МБВ) – Bureau International des Expositions (BIE)
53. Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) – International Office of Epizootics (OIE)
54. Міжнародний банк реконструкції та розвитку – (МБРР) International Bank для реконструкції та розвитку (IBRD)
55. Міжнародний валютний фонд (МВФ) – International Monetary Fund (IMF)
56. Міжнародний орган з морського дна (МОМД) – International Seabed Authority (ISA)
57. Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) – International Telecommunication Union (ITU)
58. Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин (UPOV)
59. Міжнародний транспортний форум (МТФ) International Transport Forum (ITF)
60. Міжнародний трибунал з морського права (МТМП) International Tribunal for the Law of the Sea (ITLOS)
61. Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей – (ICCROM)
62. Міжнародний центр наукової та технічної інформації (МЦНТІ) – International Centre for Scientific and Technical Information (ICSTI)
63. Міжурядова організація міжнародних залізничних перевезень Організація intergovernementale pour les transports internationaux ferroviaires (OTIF)
64. Об’єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) Joint Institute for Nuclear Research (JINR)
65. Організація державних метрологічних установ країн Центральної та Східної Європи (СООМЕТ)
66. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE)
67. Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW)
68. Організація з рибальства у північно-західній частині Атлантичного океану (НАФО) NAFO – Northwest Atlantic fisheries organization
69. Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) – Організація для Demokracy and Economic Development – GUAM
70. Організація Об’єднаних Націй (ООН) – United Nations Organization (UN)
71. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO)
72. Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку – United Nations Industrial Development Organization (UNIDO)
73. Організація співробітництва залізниць – Organization for Collaboration of Railways (OSJD)
74. Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) – Black Sea Economic Cooperation Organization (BSEC)
75. Підготовча Комісія Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ПКОДВЗЯЇ)
76. Постійна палата третейського суду – Permanent Court of Arbitration (PCA)
77. Продовольча та сільськогосподарська організація Організації Об’єднаних Націй (ФАО) Food and Agriculture Organization of the Nations (FAO)
78. Порада Європи (СЄ) – Council of Europe (CE)
79. Всесвітня асоціація автомобільних магістралей (ВААМ) – (PIARC) World Road Association (PIARC)
80. Світова організація торгівлі (СОТ)
81. Український науково-технологічний центр (УНТЦ) Science and Technology Center in Ukraine (STCU)
82. Центрально-європейська ініціатива (ЦЕІ) – Central European Initiative (CEI)
83. Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) – Black Sea Trade and Development Bank (BSTDB) 

Організації, до яких може в майбутньому вступити Україна

Україна є також потенційним кандидатом у такі організації:

• Центрально-європейська асоціація вільної торгівлі (CEFTA)
• Організація Північноатлантичного договору (НАТО)
• Європейський Союз